Зів'ялі квіти викидають
У притулку для самотніх акторів — тиша, що пахне ліками, неспішними прогулянками серед осінніх дерев і спогадами. Тут мешкають дві колишні зірки радянського кіно. Їхні історії переплітаються між собою, як сухі стебла зів’ялої трави. Раніше вони змагалися за любов одного чоловіка, ворогували запекло й гордо, жертвували собою заради примарного щастя. Та тепер, коли час стер грим і гордість, вони мовчки сидять поряд… і розуміють: можливо, не ворогами їм суджено бути — а сестрами по долі? Серед них — молода жінка, доглядальниця, що прийшла в притулок із власним болем, який старанно ховає за турботою про інших. Слухаючи історії стареньких актрис, які вчилися любові через втрати, вона відкриває найпростіше й найважливіше: життя прекрасне не тоді, коли воно ідеальне, а тоді, коли ти його не боїшся прожити до кінця — зі сміхом, слізьми, без жалю.
Глибока емоційна історія
Захопливий сюжет
Якісний друк та видання
Ідеально для подарунка
Роздуми про життя та пам'ять
Відгуки та питання
Дуже зворушлива книга, читала на одному диханні. Історія акторів викликає співчуття. Місцями трохи сумно, але загалом дуже сильне враження.
Неймовірна книга! Відразу захопила атмосфера, спогади, життя героїв. Рекомендую всім, хто любить якісну літературу з глибоким змістом. Однозначно 5 зірок!
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням