Так, але....
Тарас Прохасько, який віддавна обіцяє нам написати роман, знову його не написав. Зате написав – у своєму ні з ким не сплутувальному стилі – серію шкіців чи, може, есеїв. Про що? Про одне й те саме: про майбутнє, яке було давно, і про все, що вже є, але не знати, як довго ще буде. Зокрема – про такі прості речі, як балькони й фіранки, світло й каміння, гойдалки й туалети, проходи містом і знімання фільму в Карпатах, формула щастя і фактор впливу, бабінтон і зельбсферштендліх тощо. А також про те, що спати треба уважно, снідати – по-своєму, а дивитися – зміщуючи візир. Так, але не це тут головне. Бо головний тут – тип оповіді, в якому рефлексії стають елементами сюжету й оприявнюються не як написані постфактум, а як проговорені в момент народження. І тому ніякі це не шкіци й не есеї, а оповідання в найстрогішому значенні цього слова.
Чому варто прочитати цю книгу
Ця книга ідеальна для тих, хто цікавиться філософією, втіленою у повсякденних речах. Читаючи "Так, але...", ви зможете роздуматися над важливими питаннями життя, знайти відповіді на них і отримати новий погляд на світ. Книга пропонує глибокі рефлексії, які зацікавлять і надихнуть.
Відгуки та питання
Марія Бондаренко, старший редактор, пише: "Книга "Так, але..." від невідомого автора є справжнім відкриттям. Вона пропонує читачам глибокі рефлексії на прості, але важливі теми. Автор вміло поєднує філософію з повсякденним життям, створюючи унікальну атмосферу, яка зацікавить як літературних ентузіастів, так і тих, хто шукає відповіді на важливі питання життя."
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням
