Драйв

Більшість людей вірить, що найкращий спосіб мотивації — це винагорода або покарання, поширений метод батога і пряника. Деніел Пінк доводить, що цей підхід — помилковий. У цій книжці він пояснює, що джерелом мотивації є третій драйв — наші вроджені потреби самотужки керувати власним життям (автономія), удосконалюватись та творити (майстерність), й покращувати світ навколо (мета). Компанії, які навчаться створювати середовище, що живитиме третій драйв, отримають продуктивніших й більш залучених працівників. А люди, які зрозуміють механізм роботи третього драйву, навчаться управляти внутрішньою мотивацією, бути наповненими та отримувати задоволення від роботи. «Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує» — унікальна книжка, яка не втрачає своєї актуальності вже понад десять років і допомагає бізнесам перейти на новий підхід управління людьми, а працівникам — змінити сприйняття світу і спосіб життя. Чому варто прочитати книжку «Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує»? Опираючись на чотири десятиліття наукових досліджень людської мотивації, Пінк викриває невідповідність між тим, що про мотивацію знає наука, і тим, як ми намагаємося мотивувати себе й інших людей насправді. Бестселер The New York Times, який пропонує читачам новий погляд на мотивацію від автора книги When: The Scientific Secrets of Perfect Timing. Про автора: Деніел Пінк — американський письменник, автор п’яти бестселерів New York Times. У минулому виконавчий продюсер і ведучий популярної передачі про соціальну поведінку людей на каналі National Geographic. Цитати: Це книжка про мотивацію. Я розкажу вам, що більшість із того, у що ми віримо щодо цієї теми, є хибним, і що відкриття, які зробили Гарлоу та Деці декілька десятиліть тому, набагато ближчі до істини. Проблема в тому, що більшість бізнесів усе ще не використовує ці сучасні теорії про те, що насправді нас мотивує. Багато організацій — не лише бізнесових, а й урядових і некомерційних — дотепер керуються теоріями про людський потенціал та особисту ефективність, які належно не досліджені, застарілі й родом із фольклору, а не з науки. Організації продовжують упроваджувати короткотривалі плани фінансового заохочення та практикують оплату за виробіток, хоч кількість доказів, що такі заходи зазвичай не мають впливу, або навіть заподіюють шкоду, постійно зростає. Але й це ще не все. Ці підходи проникли у школи, де ми заохочуємо трудові ресурси майбутнього до навчання за допомогою «айподів», готівки та піци. Щось пішло не так. Хороша новина в тому, що розв’язання цієї проблеми — перед нашим носом: у напрацюваннях багатьох учених-біхевіористів, які продовжили справу Гарлоу й Деці і чия праця протягом останніх п’ятдесяти років сьогодні допомагає нам краще розуміти людську мотивацію. Надто довго існувала невідповідність між тим, що відомо науці, і тим, як діє бізнес. Мета цієї книжки — заповнити цю прогалину. У компаній, що покладаються на зовнішні винагороди як на метод управління своїми працівниками, найважливіші системи керуються продуктами, що створили волонтери, яким, здається, винагорода не потрібна. І йдеться не лише про десятки тисяч програм по всій планеті. Сьогодні можна знайти open source книжки рецептів, підручники, інструкції з моделювання машин, медичні дослідження, юридичні досьє, стоки фотографій, протезування, кредитні спілки, кока-колу (ну, а ті, кому безалкогольних напоїв замало, відшукають і open source пиво). Цей новий варіант організації нашої діяльності не передбачає зовнішньої винагороди.