До моїх любих гуцулів
У вересні 1899 року єпископ Станіславівський Андрей Шептицький з архіпастирським візитом відвідав Косівський деканат на Гуцульщині. Тут він, окрім здійснення богослужінь і виголошення проповідей, знайомився з укладом життя гуцулів, їхніми звичаями й говіркою, засновував читальні й дарував книжки, переконував людей в необхідності освіти.Через рік після цієї подорожі, 20 листопада 1900 року, Андрей Шептицький написав послання «До моїх любих гуцулів», у якому дякував за торішнє тепле прийняття; продовжував наставляти у питаннях віри, освіти, належної християнам поведінки в родині й суспільстві; радив, як матися з грошима й залагоджувати майнові справи, як вести господарство й виховувати дітей.З великої поваги і любові до адресатів Андрей Шептицький написав своє послання гуцульським діалектом, який збережено в нашому виданні. Також тут уміщено текст української письменниці Люби-Параскевії Стринадюк, яка в художньому стилі описує візит Станіславівського єпископа на Гуцульщину, звідки вона родом.
Чому варто прочитати цю книгу
Ця книга ідеально підійде для тих, хто цікавиться історією та культурою гуцулів. Ви навчитесь багато про звичаї та переконання цього народу, а також зможете насолодитися глибокими роздумами Андрея Шептицького. Читання цієї книги надасть вам можливість зблизитися з історією та духовністю гуцулів, що зробить ваше читання незабутнім.
Відгуки та питання
Рецензія від Ірина Мельник (Головний редактор) — Книга «До моїх любих гуцулів» є незамінним джерелом для тих, хто цікавиться історією та культурою гуцулів. Андрей Шептицький, як авторитетний духовний лідер, вдало передає свої спостереження та думки про місцеве населення, що робить книгу цікавою для широкого кола читачів. Сильні сторони книги — це глибокий аналіз та щирість, з якою автор поділяється своїми переконаннями. Ця книга ідеально підійде для тих, хто шукає натхнення для власного духовного та освітнього росту.
Хочете залишити відгук?
Увійдіть щоб поділитись враженням
